Позовна давність

Позовною давністю називають строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦК України). Позов можна подати і після її спливу, але якщо сторона у спорі заявить про сплив позовної давності до ухвалення рішення, це є підставою для відмови в позові, хоч би якими сильними були докази. Виняток можливий, лише якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності (ст. 267 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України), і переривається, зокрема, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу (ст. 264 ЦК України). Прикінцеві та перехідні положення ЦК України щодо карантину і воєнного стану впливали на перебіг цих строків і з часом змінювалися, тож чинну редакцію варто перевіряти в кожній справі.

Дати, від яких залежать позовна давність і процесуальні строки, розпорошені в листуванні, договорах і судових рішеннях, а не записані в календарі. Уся робота полягає в тому, щоб видобути їх із документів і внести до календаря разом із документом, з якого вони випливають.

Див. також: Хронологія

Legalnaut складає це з матеріалів вашої справи. Переглянути тарифи.